1. Головні
1.1. Підмет
1.1.1. Простий
1.1.1.1. Выражений одним словом
1.1.1.1.1. Іменник у формі називного відмінка
1.1.1.1.2. Займенник у формі називного відмінка
1.1.1.1.3. Іншими частинами мови в значенні іменника (прикметником, числівником та ін.)
1.1.1.1.4. Неозначеною формою дієслова
1.1.2. Складений
1.1.2.1. Виражений словосполученням, утвореним із двох або кількох повнозначних слів
1.1.2.1.1. Складні географічні та астрономічні назви
1.1.2.1.2. Назви установ і посад
1.1.2.1.3. Назви художніх творів, пароплавів, пам'яток та ін.
1.1.2.1.4. Сполука іменника у формі називного відмінка з іменником в орудному відмінку з прийменником з
1.1.2.1.5. Сполука іменника, що має значення сукупності, з іменником у формі родового відмінка
1.1.2.1.6. Сполучення числівника з іменником
1.2. Присудок
1.2.1. Простий
1.2.1.1. Виржений одним словом
1.2.1.1.1. Життя починаєтся так цікаво.
1.2.2. Складений
1.2.2.1. Дієслівний
1.2.2.1.1. Виражений двома дієсловами: допоміжним дієсловом та неозначеною формою дієслова
1.2.2.2. Іменний
1.2.2.2.1. Виражений двома словами: дієсловом зв'язкою та іменною частиною
1.2.2.2.2. Виражають іменну частину (крім іменника)
1.2.2.3. Подвійний присудок
1.2.2.3.1. Дієслівний (утворюється лише з дієслів)
1.2.2.3.2. Змішаний (поєднує ознаки складеного дієслівного і іменного присудка)
2. Непоширені
2.1. Складаються тільки з головних членів речення.
2.1.1. Сдало сонце.
2.1.2. Коливалися трави.
3. Односкладні речення
3.1. З головним членом-присудком, що означає
3.1.1. Дію, яку виконує певна особа
3.1.1.1. Означено-особове
3.1.1.1.1. Вір у сили свої молодії.
3.1.2. Дію, яка стосуєтья неозначеної форми
3.1.2.1. Неозначено-особове
3.1.2.1.1. Колодязть копали півтора дня.
3.1.3. Дію, виконувану усіма або кожно особою
3.1.3.1. Узагальнено-особове
3.1.3.1.1. Усього досягнеш надією і терпінням.
3.1.4. Дію або стан незалежно від будь-якої особи
3.1.4.1. Безособове
3.1.4.1.1. У хаті не сиділося.
3.2. З головним членом-підметом
3.2.1. Стверджує наявність предмета, явища
3.2.1.1. Називне
3.2.1.1.1. Зимовий вечір. Тиша.
3.3. Послідовність синтаксичного розбору односкладного речення
3.3.1. Загальна характеристика простого речення
3.3.1.1. Чи речення односкладне
3.3.1.1.1. Вид односкладного речення
4. Другорядні
4.1. Означення
4.1.1. Означає ознаку предмета
4.1.1.1. Узгоджені
4.1.1.1.1. Стоять у формі того ж роду, числа й відмінка, що й означуване слово
4.1.1.2. Неузгоджені
4.1.1.2.1. Виражаються іменниками в непрямих відмінках
4.1.1.2.2. Присвійними займенниками (його, її, їхній)
4.1.1.2.3. Неозначеною формою дієслова
4.1.1.2.4. Прислівниками
4.1.1.2.5. Словосполученням
4.1.1.3. Прикладка
4.1.1.3.1. Озачення, яке виражене іменником та стоїть у тому ж числі й відмінку, що й означуване ним слово
4.2. Додаток
4.2.1. Означає предмет
4.2.1.1. Виражається
4.2.1.1.1. Іменниками
4.2.1.1.2. Іншими частинами мови у значенні іменника
4.2.1.1.3. Займенниками
4.2.1.1.4. Неозначеною формою дієслова
4.2.1.1.5. Словосполученнями
4.2.1.1.6. Фразеологізмами
4.2.1.2. Прямі додатки
4.2.1.2.1. Це додакти, від дієслова яких можна поставити питання знахідного відмінка, такі доданки означають предмети, на які безпосередньо переходить дія
4.2.1.3. Непрямі додатки
4.2.1.3.1. Усі інші випадки
4.2.1.3.2. Перед непрямим додатком може стояти прийменник
4.2.1.4. Поширені додатки
4.2.1.4.1. Додатки, що мають пояснювальні слова
4.3. Обставина
4.3.1. Означає ознаки й умови дії
4.3.1.1. Виражається
4.3.1.1.1. Прислівниками
4.3.1.1.2. Дієприслівниками
4.3.1.1.3. Іменниками
4.3.1.1.4. Неозначеною формою дієслова
4.3.1.1.5. Словосполученнями
4.3.1.1.6. Фразеологізмами
4.3.1.2. Поширені обставини
4.3.1.2.1. Обставини, що мають при собі залежні (пояснювальні) слова
4.3.1.3. Види обставин за значенням
4.3.1.3.1. Способу дії
4.3.1.3.2. Місця
4.3.1.3.3. Часу
4.3.1.3.4. Причини
4.3.1.3.5. Мети
4.3.1.3.6. Умови
4.3.1.3.7. Допустові
5. Поширені
5.1. Мають головні і другорядні члени речення
5.1.1. Сідало за обрій вечірнє сонце.
5.1.2. Повільно коливалися притомлені вітром трави.
6. Порівняльний зворот
6.1. Характеризую знаку чи дію предетів не прямо, а опосередковано, вказуючи на їхню подібність до чогось більш знайомого чи загальновідомого
6.1.1. Вводять за допомогою сполучників
6.1.1.1. Як
6.1.1.2. Мов
6.1.1.2.1. Україну, мов писанку, сонце вечірнє цілує.
6.1.1.3. Наче
6.1.1.4. Немов
6.1.1.5. Ніби
6.1.2. На письмі порівняльні звороти виділяють комою (або комами).
6.1.2.1. Стійкі народні порівняльня фразеологічного типу комами не виділяють
6.1.2.1.1. Дощ линув наче з відра.
6.1.2.1.2. Яким мов риба пливе.
6.1.2.1.3. Голий як бубон.
6.1.3. В усному мовленні порівняльний зворот виділять паузою (паузами), тон підвищюють на слові, котре називає те, з чим порівнюють названі в реченнні предмет, ознаку або дію.